У 1979 році Міністерство культури України  підписало наказ про створення Березнівського державного краєзнавчого музею як філіалу обласного краєзнавчого музею. Протягом двох років створювалась експозиція музею, збирались експонати.  

9 травня 1981 року відбулось відкриття музею. Першим директором закладу працював нинішній голова Березнівської районної ради Юрій Костянтинович Мірчук. Хочеться згадати добрим словом Валентину Рушалюк( на жаль покійну), яка певний період теж очолювала наш музей.

Будинок в якому знаходиться музей є пам”яткою історії і архітектури початку 20 століття. Він був побудований в 1902-1903 роках на кошти польського поміщика Михайла  Малинського.

20016 році Березнівський краєзнавчий музей відзначає свій 35-річний ювілей.

В музеї працюють відділи народознавства та історії. 

Експозиція відділу народознавства розповідає про  ремесла, промисли, основні заняття, побут, одяг, головні убори, взуття жителів Березнівського Полісся в минулому (більшість експонатів датовано кінцем 19- початку 20 століття). Українці – народ стародавньої землеробської культури. Землеробство було основним заняттям поліщуків. Вирощували жито, пшеницю, овес, гречку. В експозиції музею представлено тяглові орні знаряддя – плуг, рало, соха; ручні знаряддя – сапи, заступи; знаряддя для молодьби врожаю – палиці, ціпи; знаряддя народного млинарства – жорна, зернотертки, ступи.  

В побуті українського села значне місце займав глиняний посуд: миски, тарілки, баньки, горщики, глечики та інше. Для поліської кераміки характерні поливані і неполивані вироби, часто розписані хвилястими і прямими лініями.

На сьогоднішній день гончарство на Березнівщині відроджується. В м. Березне живе і працює гончар Віктор Андрощук, який є майстром сучасного декоративно – прикладного мистецтва і займається чорнодимною керамікою. В цьому році його син-Роман Андрощук за відродження цього ужиткового виду народних ремесел став президентським стипендіатом.  

З давніх – давен на Поліссі розвинені різні деревообробні промисли: бондарство – виготовлення цебрів, діжок, мірок, балій та ін., стельмашство – виготовлення саней та возів. Розвивались деревообробні ремесла: теслярство ( будівництво храмів, житла, господарських будівель з дерева, яке подекуди одходилось беж жодного цвяха); столярство – (виготовлення дверей, вікон, хатнього начиння- столів, лавок, скринь). В музеї демонструється столярний станок (механічний), знаряддя праці теслів та столярів. Помітне місце серед деревообробних промислів та ремесел Полісся посідало плетіння з кори дерева (берези або липи), а також з лози. Плели коробки – сівалки, кошелі для збирання грибів та ягід, козуби, сумки тощо. На Поліссі було відоме також  плетіння з лика взуття – так званих личаків.

Поширеним жіночим промислом на Поліссі було ткацтво. Цей промисел базувався на переробці сировини. Наявної у власному господарстві – льону, коноплі, вовни. Вважалось, що кожна жінка обов”язково повинна вміти виконувати ткацькі роботи. В експозиції музею представлений ткацький верстат, зразки волокна (льону, коноплі, вовни), коловертку, зразки тканого полотна, гребінки, веретена, терниця.

На сьогоднішній день ткацтво на Поліссі є ремеслом, яке відроджується. Займаються ткацтвом у селі Балашівка, Яцьковичі, Бистричі, Голубне, Більчаки Березнівського району. Жінки в цих селах, крім полотна виготовляють рушники, скатертини, рядна, коврики, мішки-сінники.  Ткаля із с.Балашівка –Логощук Галина за відродження цього стародавнього ремесла в цьому році отримала стипендію голови обласної ради та голови обласної районної адміністрації.

Окремою експозицією в музеї представлено народний одяг та взуття Березнівського Полісся. В народному костюмі населення Полісся збереглися давні реліктові, можливо праслов”янські риси – суцільно кровні поликові сорочки, прикрашені по всьому рукаві та поликам вишивкою хрестиком або гладдю намітки, сорочки, постоли.

Народний одяг Березнівського Полісся

Цікавість у відвідувачів викликає інтер”єр селянської хати кінця 19 століття.

 

Інтер’єр селянської хати кінця 19-го століття

Відділ історії краєзнавчого музею розповідає про історію нашого краю в минулому. Відвідувачам музею пропонується оглядова екскурсія “Березнівщина в давнину” та тематичні екскурсії:

“Березнівщина в далекому минулому” (первісно-общинний лад, середньовіччя).

“Наш край в роки І Світової війни”

“Наш край за часів Речі Посполитої (1921-1939)”.

“Березнівщина в роки ІІ Світової війни”.

“Наші земляки в Афганістані”.

 Сьогодні Україна переживає важкий час. Частину країни окуповано. Війна триває, і ми з тривогою слідкуємо за новинами з фронту.  Новою експозицією музею є   відділ новітньої історії, який розповідає про події Майдану та участь земляків у війні на Сході країни. Чимало речей дарують волонтери, демобілізовані.  

Окремий розділ музейної експозиції присвячений подіям 2 Світової війни. В роки 2 Світової війни на Березнівщині діяли радянські партизанські загони І. Шитова, М. Медвєдєва; загони “Поліської Січі” та Української Повстанської Армії. В селі Бистричі Березнівського району народився організатор та командир “Поліської Січі” Тарас-Бульба Боровець.

Про тяжкі роки німецької окупації , діяльність повстанських загонів УПА та радянських партизанських загонів розповідають документи, нагороди, фотографії, особисті речі, фрагменти зброї.  

На сьогоднішній день в фондах Березнівського краєзнавчого музею нараховується понад 5 тисяч експонатів основного фонду і близько 5 тисяч експонатів допоміжного фонду, які є складовою частиною Національного фонду України. Постійною є робота в архівах, наукових бібліотеках, опитування старожилів району, співпраця із громадськими організаціями , участь в наукових конференціях., в тому числі міжнародних. Результати досліджень та музейні новини висвітлюються на сторінках газети “Надслучанський вісник”, (рубрика “Із криниці літ”), місцевому радіомовленні. В 2011 р. до свого 30-ліття музей презетував збірник «Літопис Березнівщини. Наукові записки Березнівського краєзанавчого музею. Випуск 1» В 2014 р.збірник отримав 2 місце серед історико-краєзнавчих видань Рівненщини.
До свого 35 ліття музей  видав ІІ  випуск Літопису  Березнівщини. З 1 лютого 2015 по 1 лютого 2016 року, було опитано та проанкетовано близько 23 500 осіб, що проживають на території Рівненської області. Кращим історико-краєзнавчим виданням Рівненщини 2016 року обрано «Літопис Березнівщини. Наукові записки Березнівського краєзнавчого музею. Випуск 2» /упорядник Н.Трохлюк/. Можливо наукові записки музею звучить пафосно, тому що в штаті музею немає посади наукового співробітника, науковою роботою займається директор музею. Наші збірники є колективним виданням. Крім моїх  досліджень, я підбираю ті роботи, які, на мою думку, є цікавими для читачів.

Один із залів музею відведено під виставки сучасного декоративно-прикладного мистецтва. Щороку відвідувачів приваблюють виставки майстрів та народних умільців, організовуються художні виставки (місцевих художників а також із інших регіонів України), виставляються роботи вихованців дитячої художньої студії, проводяться персональні виставки майстрів та народних умільців різних жанрів сучасного декоративно-прикладного мистецтва: виставки гончарства (чорно димна кераміка), лозоплетіння, ткацтва, інкрустація дротиком та соломкою, різьба по дереву, чеканка, флористика (робота із тополиним пухом). Роботи майстрів Березнівського району неодноразово демонструвалися за межами району та області. Одинадцять із них виставляли свої роботи в палаці “Україна” м. Київ на виставках організованих в рамках І та ІІ Всеукраїнських оглядів народної творчості. За роки своєї роботи в музеї  було презентовано понад сотню персональних виставок з різних регіонів України.

В музеї працює прекрасний багаторічний колектив. Хочеться добрим словом згадати і зберігача фондів Кривець Світлану, доглядачів музею Тетяну Сутуліну та Валентину Нагай.